У вирі почуттів

Тіні кружляють, мов привиди вночі Кожен шепіт - то відгомін в душі Шукаю себе в уламках часу Мовби в калейдоскопі без компасу Руки тягну до зір, але вони мовчать Хто я без минулого, хто я без втрат

У вирі почуттів я гублю себе Серед спогадів, що розриває небеса Кричу в порожнечу, та хто почує це? У вирі почуттів, хто я? У вирі почуттів я гублю себе Серед спогадів, що розриває небеса Кричу в порожнечу, та хто почує це? У вирі почуттів, хто я?

Самотні сідає, як сніг на вікні Пам'ять розливається, як чай на столі Кожен звук - це відлуння мого чому Відповідь тоне у мовчанні самому

У вирі почуттів я гублю себе Серед спогадів, що розриває небеса Кричу в порожнечу, та хто почує це? У вирі почуттів, хто я?

Душа - це лабіринт без виходу і кінця Кожен крок - це рана, кожен крок без лиця Шукаю світло, яке поглинає темрява Шукаю себе, але хто мене знайде?