Alyona Alyona

Кому Бог відкриє карман, повний істини? Тому, хто черпає долонями чистими Чому ж ми йдемо на невивчені відстані Черпаєм з болота і в ньому шукаємо пристані? А в небі знов літають чорні ворони I ми розбіглись всі у різні сторони (ей) Деталі із одного механiзму Хтось рано, а хтось пізно Щоб свої землі боронить (чуєш?) Розкидані із цілого уламками (де?) Здавалося, що є давно у дамках ми Бо вміємо терпіти і прощати Але пам'ята Хрещатик Полум'я за барикадами (хе, хе-хей) Куди дівати свою віру в правду? Це ніби якийсь пранк, але пали стіни храму I те, що ми чули зранку за своїми фіранками Змусило нас переоцінити свої рамки тут Бо в серці завжди є місце для любові I хай iз неба ллє ця цілюща повінь Бо спершу за своє, а за iнше – потім До істини вези нас потяг Кому Бог відкриє карман, повний істини? Тому, хто черпає долонями чистими Чому ж ми йдемо на невивчені відстані Черпаєм з болота і в ньому шукаємо пристані? Так хочеться навколо шматувати все! Так хочеться для споминів тримати сейф! Так хочеться для всіх здаватись кращими Так казали пращури – і слова ці мали сенс (мали) Чому ж навколо стільки всього злого? (Чому?) І душу тепер ранить смерть, і вже не ранить слово (чуєш?) Вирвіть мені серце, люди, адже я не робот! (Ні!) Скільки ще пролитись має крові? (Скільки треба крові?) Плакати, злитися, бути спустошеним Кажуть "нормально" i так робить кожен Та як по крупиці зібратися в ціле Коли все навколо лиш чорне та бiле? (Біле!) Пофiксити зламане, зцілити душу І ми як нові, тільки з міткою "бувшого" Час все розставить на свої місця там Де в серці відкриті дверцята Кому Бог відкриє карман, повний істини? Тому, хто черпає долонями чистими Чому ж ми йдемо на невивчені відстані Черпаєм з болота і в ньому шукаємо пристані?