НАШЕ (тексти пісень)
Вишиванка
З вечора тривожного аж до ранкуВишивала дівчина вишиванку.Що тоненька голочка для сорочки,А ще тонше в дівчини голосочок. Вишивала дівчина, вишивала,У сорочку білую – душу вклала.Вишивала дівчина, вишивала,Чорну і червоную нитку клала. Ой та чорна ниточка – розставання,А червона ниточка – до кохання.Щоб та чорна ниточка часто рвалась,А червона ниточка легко слалась. Я піду в неділеньку на гулянку,Подарую милому вишиванку.Сердься, мій соколику, чи не сердься –Будеш ти носить її коло серця.
Вишивала дівчина вишиванку.
Що тоненька голочка для сорочки,
А ще тонше в дівчини голосочок.
Вишивала дівчина, вишивала,
У сорочку білую – душу вклала.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну і червоную нитку клала.
Ой та чорна ниточка – розставання,
А червона ниточка – до кохання.
Щоб та чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка легко слалась.
Я піду в неділеньку на гулянку,
Подарую милому вишиванку.
Сердься, мій соколику, чи не сердься –
Будеш ти носить її коло серця.
Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.Джерело:
Пісенний вінок: Українські народні пісні/ Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.
Рекламне оголошення