Готую 4 рази на тиждень цей пиріг «Карпатка» за 30 хв

Дівчатка, сьогодні я вам покажу, як я печу свій улюблений пиріг — ту саму ніжну «Карпатку», яку вдома розмітають швидше, ніж я встигаю поставити чайник!

• Вода —120 г
• Вершкове масло — 55 г
• Цукор — 10 г
• Сіль — дрібка
• Борошно — 60 г
• Яйця — 3 шт.

• Жовтки — 2 шт.
• Цукор — 70 г
• Кукурудзяний крохмаль — 30 г
• Сіль — дрібка
• Ванільний екстракт — кілька крапель (за бажанням)
• Молоко —400 мл

• Охолоджений увесь заварний крем
• М’яке вершкове масло — 115 г
• Цукор — 20 г

Спершу я беру каструлю і наливаю воду. Додаю масло, цукру і дрібку солі. Ставлю каструлю на плиту, середній вогонь, і доводжу все до кипіння. Коли масло закипіло, я одразу висипаю борошно — усе відразу, не частинами і швидко починаю вимішувати, щоб маса стала гладенькою. Пам’ятайте: масло має саме кипіти, бо якщо буде просто теплим — тісто не збереться, як треба. Тримаю масу на вогні ще 3 хвилини, постійно перемішуючи — так я випаровую зайву вологу. Потім перекладаю тісто у прохолодну миску й розрівнюю, щоб воно швидше охолонуло. Це важливо: якщо маса буде гарячою — яйця потім «зваряться», і нічого не вийде. Тепер додаю перше яйце і починаю вимішувати. Спочатку тісто здається грудкуватим і рідкуватим, але не хвилюйтесь — це нормально. Додаю друге яйце — і воно стає вже гладкішим. Третє яйце я завжди розбиваю в окрему мисочку, легко збиваю виделкою й додаю поступово — по трішки. Так можна краще контролювати консистенцію: щоб тісто не стало надто рідким. Готове тісто має бути гладке, блискуче і тримати форму.

Беру дві форми діаметром приблизно 15 см, вистеляю пергаментом. Ділю тісто навпіл і розподіляю лопаткою. Нехай воно не виглядає ідеально — головне, щоб рівномірно по дну. Ставлю в духовку, розігріту до 190°C, і печу 25–30 хвилин, поки тісто не стане гарно золотистим і пухким.

Беру яйця і відділяю жовтки від білків (білки тут не потрібні). До жовтків додаю цукру,  крохмалю, дрібку солі та кілька крапель ванільного екстракту — для аромату. В іншій каструлі нагріваю молоко, додаю до нього трохи цукру, сіль і ваніль. Коли молоко майже закипає, обережно вливаю його до жовткової суміші — потроху, постійно збиваючи вінчиком, щоб яйця не згорнулися. Не лийте все одразу — інакше отримаєте омлет, а не крем. Коли все змішалося, переливаю назад у каструлю і ставлю на невеликий вогонь. Постійно мішаю, не відходжу — поки крем не загусне.

Як тільки він готовий, перекладаю у прохолодну миску, накриваю плівкою «в контакт» і залишаю остигати. Потім ставлю у холодильник хоча б на пів годинки.

У миску кладу м’яке масло (не холодного, але й не розтопленого), додаю цукру й збиваю міксером на середній швидкості до легкості й пухкості. Потім дістаю заварний крем із холодильника, даю йому дійти до кімнатної температури і починаю додавати до масла по 1–2 ложки за раз, не більше. З кожною порцією збиваю до однорідності. Якщо влити все одразу — крем може «розійтися» й стати зернистим. Так я отримую ніжну, шовковисту масу.

Коли коржі охолонули, я кладу перший на підставку або у форму з роз’ємним бортиком. Викладаю увесь крем, розподіляю рівненько по поверхні. Зверху обережно кладу другий корж, трохи притискаю, щоб усе схопилось. Накриваю плівкою (знову «в контакт») і ставлю торт у холодильник мінімум на 4 години, а краще — на ніч. Перед подачею посипаю цукровою пудрою — і все, наш торт готовий!