А він тебе тримає

Вечір вогнями блищить, Я йду один, а в грудях щемить. Твій силует у його руці, Ніби кіно — та болить мені.

Ти так сміялась легко й світло, Наче й не було між нами літо. Я знову втрачаю себе, Дивлячись, як ти йдеш до нього.

А він тебе тримає, Обіймає, не відпускає. Тихо щось шепоче, А ти йому віриш щоночі. А я тону у спогадах, У фотографіях старих. І біль не відпускає Бо він тебе тримає...

Теплий дощ стукає в скло, А мені знов темно і холодно. Ти стала для когось новим світом, А я лишився на повторі літо.

Знав би, що це останній раз Сказав би більше, зберіг би нас. Та час іде, а ти вже не моя, Ти — його, і це твоя нова весна.

А він тебе тримає, Обіймає, не відпускає. Тихо щось шепоче, А ти йому віриш щоночі. А я тону у спогадах, У фотографіях старих. І серце не забуває Бо він тебе тримає...

І хай усе це вже було, Та я б віддав тобі тепло. Щоб знову поруч ти була, А не в чиїхось інших снах...

А він тебе тримає, Обіймає, не відпускає. Слова його прості, Та вбивають глибоко в мені. А я тону у спогадах, У фото, в сльозах, в словах... І ніч мене вкриває Бо він тебе тримає...