Прохання чоловіка в мене сміх викликало. Але лякає інше

Зі свекрухою я ніколи близькою не була, проте й конфліктів серйозних з нею не мала. Галина Михайлівна живе на іншому кінці міста, їй 67 років. Того й вона нас не часто провідує, вже здоров’я не те. Мій Тарас був пізньою і єдиною дитиною. Того свекруха вклала в нього всю душу. Робила все, аби він мав чудове дитинство і певно надто потурала його забаганкам. Адже виріс зовсім невдячним.

Жодного  разу я не бачила, щоб мій чоловік пропонував мамі допомогу. І мені через це було неприємно. Не раз я сама вже натякала йому, що було б правильно бодай деколи підтримувати свекруху. Цієї осені вона серйозно перехворіла, потрапила до лікарні з пневмонією. А Тарас навіть не провідував рідну маму. Я дивилась на це і розуміла, що й до мене згодом він ставитиметься так само.

– Це ж твоя мама, в неї більше нікого нема!

 – Та нема там нічого серйозного, я її питав, чи щось треба. Сказала, що ні.

А я розуміла, що вона просто не хотіла ні для кого бути тягарем. Та сама все ж поїхала. Як Галина Михайлівна зраділа, побачивши мене. Як щиро дякувала. Якби я мала час, то охоче б провідувала її частіше. Та в мене двоє дітей і робота. Чоловік майже не допомагає. Ну, не можу я на себе брати такі зобов’язання. Утім Тарас цим зовсім не переймається. 

От і зараз, я запрошувала свекруха на Новий рік до нас, та вона відмовилась. Адже вночі добиратись додому через все місто не просто. Тим паче зараз комендантська година. 

Наступного дня, 1 січня я думала, що можливо Тарас піде провідати маму. Та він і не думав, увесь день телевізор дивився. 

 – Слухай, відвези мамі хоч салати та фрукти!

 – Сьогодні свято, а я маю годину пхатися автобусами?

 – Ну, подумай, їй важко ж!

 – От ти й поїдь! Це робота невістки, свекруху доглядати!

Ці слова мене неабияк засмутили. Я хочу допомагати Галині Михайлівні, але мені не подобається, що це має бути лише мій обов’язок. Боюсь, як почну, то всі вважатимуть, що мушу й надалі. Врешті доглядатиму самотужки стару. В мене без того життя не просте, нащо все так ускладнювати? Я тоді поїхала, але не знаю, як надалі бути. Не хочу я свекруху доглядати. Скажіть, що мені робити?