Ілля Фомін, Маневичі

РАЗОМ ІЗ БАТЬКОМ БОРОНИВ УКРАЇНУ ВІД ВОРОГА

24 грудня через артилерійський обстріл на Луганщині загинув 25-річний маневичанин Ілля Фомін – вогнеметник волинської 100-ої бригади ТРО.

Чорна звістка прилетіла у світле свято Різдва Христового в Маневичі: поліг молодий Воїн Ілля Фомін, який вже понад рік боронив Україну… Оповила вона безмежжям смутку батьків Героя, брата, дідуся і двох бабусь, його дружину, із якою лиш нещодавно побралися, велику люблячу родину, торкнулася болем сердець усіх маневичан.

– Наш тато Сергій Єгорович ще зранку в перший день повномасштабного російського вторгнення пішов у військкомат і став до лав 100-ої бригади ТРО. Ілля приєднався до неї трохи пізніше – із листопада 2022 року.

Вони спочатку обоє неподалік один від одного служили на Волині, а потім із весни були переведені на Схід, де також знаходилися недалеко один від одного, кілька разів мали змогу побачитися. Батько весь час перебував на бойових позиціях «на нулі», Ілля – на першій лінії оборони. Тато влітку звільнився із ЗСУ за сімейними обставинами, Ілля – продовжував службу, – розповідає Роман, молодший брат загиблого Героя.

Вони з Іллею дуже схожі зовні, народилися з різницею всього лиш у рік, мали спільні захоплення, працювали разом. Ілля був майстром на авторозборці. Працював і на будівельних роботах за кордоном.

– Він був справжнім профі в розборці автомобілів. Коли я прийшов працювати до нього і мені щось не вдавалося, – завжди допомагав, підказував, – говорить його брат.

В Іллі було багато друзів, серед яких – волонтери із Маневицького молодіжного простору, із якими він донатив воїнам. Коли ж сам став військовим – друзі допомагали йому, організували збір на автомобілі для його підрозділу, проводили ремонт машин, укомплектовували їх.

– Одне із цих авто було зареєстроване особисто на Іллю, він використовував його для службових потреб, – ділиться Роман. – Коли брат загинув, нам зателефонувало його командування, пропонуючи пригнати цю машину в Маневичі. Але батьки були одностайні – вона й надалі має служити для оборони України.

Розповідають рідні, що на війні Ілля змінився. Став ніби жадібніший до життя. Ловив кожну спокійну хвилинку, замиловувався природою, завів там собі песика…

– Відколи пішов на службу, він не був у Маневичах. Мав лише дві короткі відпустки, які провів зі своєю коханою Лізою у Кременчуці. Вони лиш трохи більше місяця як офіційно одружилися, хоч у стосунках були ще до початку повномасштабної війни, познайомившись на роботі, – додає Роман.

Загинув Ілля Фомін від артилерійського обстрілу. Прямий приліт у бліндаж, де він був із побратимом Артемом Зубом із Камінь-Каширської громади, не дав їм шансів на життя…

Плакали люди і плакало небо, проводжаючи в останню дорогу Героя Іллю Фоміна… Найщиріші співчуття усім його рідним і близьким. Схиляємо голови у вічній пошані перед молодим Захисником.

Юлія МУЗИКА