ГОМОГЕН

• гомоген — а, м. gomogène adj. В химии тело, имеющее во всех частях одинаковый состав; в арифметике величины, измеряемые одной и тою же единицею. Паваленков 1911. Ср. Гомогенный …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

• гомогенізатор — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• гомогенізація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• гомогенізований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• гомогенізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• гомогенізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гомогенізувати. Гомогенізовані овочі …   Український тлумачний словник

• гомогенізованість — ності, ж. Абстр. ім. до гомогенізований …   Український тлумачний словник

• гомогенізування — я, с. Дія за знач. гомогенізувати …   Український тлумачний словник

• гомогенізація — гомогенизация homogenization Homogenisierung надання однорідної структури або однорідних властивостей мінеральній масі, сумішам, сполукам, розчинам або емульсіям шляхом механічного перемішування, усереднення, хімічного чи температурного впливу на …   Гірничий енциклопедичний словник

• гомоген — с. Составы, үзлекләре яки барлыкка килүе буенча бертөрле …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге