Той самий смак, за яким їдуть через пів країни! Домашня гордість Галичини

Сьогодні я вирішила приготувати такі рогалики, що тануть у роті. З простих, доступних продуктів, без жодних хитрощів — ось та випічка, яку може зробити будь-яка господиня. Я готую подвійну порцію, тож якщо вам забагато — просто поділіть навпіл.

• Борошно – 800 г
• Сіль – дрібка
• Розпушувач – 2 ч. л. з гіркою
• Вершкове масло – 400 г (73% з холодильника)
• Яйця- 2 шт.
• Сметана 20 % – 300 г
• Цукор – 100 г
• Ваніль – за бажанням

• Повидло густе 400 г (у мене айвове) + волоський горіх
• Маковий наповнювач
• Горіхи з цукром
• Цукрова пудра 160 г (для посипки)

Беру айвове варення перемелене на м’ясорубці. Волоський горіх, теж перемелений, перемішую — виходить густа маса, яка не тече. Можна замінити на мак або густе повидло.

У велику миску просіюю борошно, додаю дрібку солі та розпушувач. Рукою перемішую, просто щоб усе рівномірно розійшлося. Додаю нарізане кубиками вершкове масло — і починаю перетирати пальцями. Треба зробити ту саму крихту, як для пісочного тіста. Крихта виходить дрібна, ніжна — значить, усе правильно. Роблю заглиблення посередині. Виливаю яйця, додаю сметану, сиплю цукор і ваніль. І руками замішую тісто. Сильно вимішувати не можна, інакше рогалики втратять свою крихкість. Просто збираю тісто в одну м’яку грудку — і все. Загортаю тісто в плівку й ставлю в морозилку хоча б на 30 хвилин. Нехай відпочине.

Формую рогалики, через пів годинки я дістаю тісто. Воно ще м’яке — так і має бути. Підпилюю стіл борошном та ділю тісто навпіл, а кожну половинку — ще на три частини. Виходить 6 кульок. Одну беру, решту накриваю плівкою й ховаю в холодильник. Розкачую тісто не тонко — десь 4–5 мм.  Нарізаю тісто на невеличкі трикутнички. З однієї четвертинки виходить 5 штук. Розкладаю начинку, вона густа, нічого не тече, закручую рогалики.

Викладаю на деко, застелене пергаментом. Ставлю в духовку на 180°C. Рогалики печуться 15–20 хвилин — перетримувати не можна, бо тісто легке й швидко золотиться.

Поки гарячі, пересипаю їх у велику миску чи блюдо й щедро обсипаю цукровою пудрою. Рогалики надуті, як бочечки — це завдяки розпушувачу. А всередині — ніжні, ніби листкові, з приємним вершковим смаком. Горіхова начинка — ароматна, густа, нічого не витікає. М’які, ніжні, такі домашні!