Підготовка чи залякування: чому вночі попереджали про “Орешник”

Моніторингові канали повідомили, що росія може підготувати запуск міжконтинентальної ракети «Орешник» із полігону Капустін Яр. Ця зброя вже застосовувалась один раз — у листопаді 2024 року. Відтоді російська сторона періодично залякує новими можливими пусками.

Ситуацію прокоментував 24 Каналу колишній офіцер Повітряних сил, заступник директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський.

Він зазначив, що після офіційно підтвердженого запуску була спроба повторного використання «Орешника», однак вона виявилась неефективною. На думку експерта, перший удар по Дніпру також був невдалим.

За словами Храпчинського, «Орешник» — це звичайна міжконтинентальна балістична ракета, яка не розрахована на короткі відстані. Тому російські інженери змушені спрощувати її конструкцію, щоб адаптувати для обмежених зон запуску.

«Повертаючись до того, чому була зазначена ця загроза? Тому що є можливості щодо систем раннього попередження, які бачать активність на Капустиному полігоні. Тобто запуск, відкриття люків пускових установок або розвертання якоїсь пускової установки, що, своєю чергою, дає можливість завчасно сформувати сигнал раннього попередження про потенційний пуск», – сказав Храпчинський.

Таким чином, за його словами, Україну попереджають про можливість запуску ракети, аби створити напругу та демонструвати силу.

Храпчинський підкреслив, що такі дії з боку росії — форма психологічного тиску. На його думку, погрози «Орешником» безпосередньо пов’язані із новими санкціями, запровадженими проти російської економіки.

«Такі дії росіян, безумовно, є залякуванням. Це, ймовірно, пов’язане із тим, що росія отримала чергові санкції й тому прагне підіймати градус для того, щоб все відбувалось на її умовах», – підсумував він.

Риторика кремля щодо використання міжконтинентальної ракети «Орешник» має інформаційно-психологічний характер. Ймовірність реального застосування цієї зброї надзвичайно низька, оскільки її використання потребує складної технічної підготовки й не має військової доцільності на коротких дистанціях.

Такі заяви — спроба продемонструвати силу та відволікти увагу від внутрішніх проблем росії, а також натиснути на міжнародних партнерів України, створюючи образ «непередбачуваного противника».