Трамп різко змінює курс щодо України: Франція й світ шоковані новим сигналом

Ввечері політичної інтриги Європа завмерла в очікуванні: новини з Парижа свідчать про розворот у сприйнятті політики США щодо війни в Україні. Франція офіційно заявила про “різку зміну” позиції Дональда Трампа з питання підтримки Києва. Ізоляція чи лідерство — сьогодні Захід опинився на роздоріжжі, а майбутнє демократії на континенті залежить від кількох рішень у Вашингтоні.

Попри хвилі скепсису після першого туру президентських виборів у Франції, саме Париж першим озвучив стурбованість щодо різкої зміни підходу Дональда Трампа до війни в Україні. Вже другу добу поспіль французький уряд готує західну аудиторію до ймовірності, що “американська присутність в Європі ослабне у разі, якщо Трамп повернеться у Білий дім”. Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне офіційно підтвердив: “Ми помітили явні зміни у тоні й заявах Трампа з питання України, вони стривожили лідерів ЄС та НАТО.”

Цей сигнал розпочав глобальну дискусію про майбутнє підтримки Києва й безпеку Європи загалом. Адже Сполучені Штати залишаються головним гарантом стабільності на континенті з 1945 року — і разюче “шантажування” цього статусу Трампом викликає у Франції, Німеччині, Польщі й Балтії шок та гнів. Президент Еммануель Макрон вже скликав екстрене засідання Ради Безпеки Франції, де фахівці обговорили сценарії розвитку відносин із союзниками на випадок перемоги Трампа.

Ще 2022 року саме Дональд Трамп був одним із тих, хто круто розкритикував адміністрацію Байдена за “повільність” у підтримці Києва після повномасштабного вторгнення РФ. Республіканський екс-президент стверджував, що “будь він при владі — до війни не дійшло б узагалі”, а Захід має тиснути на Росію, змушуючи Путіна домовлятися. Водночас Трамп був послідовним противником необмежених фінансових вливань, неодноразово натякаючи на потенційну “надмірність” підтримки української армії коштом пересічних американців.

У 2023-2024 роках риторика 45-го президента США поступово загострилася: Трамп пропагував ідею “швидких переговорів”, що тіло не подобалося Києву і його союзникам: звучали попередження, що поки Путін веде агресію, “будь-які компроміси означають капітуляцію”. Натомість прихильники Трампа зазначали, що “аморальна війна, в якій Америка витрачає мільярди”, закінчиться, коли Трамп сяде за стіл переговорів з Путіним.

Останні тижні Трамп у своїх численних інтерв’ю, постах у соцмережах та зустрічах із західними політиками дедалі відвертіше анонсує намір “переглянути” підтримку України. Це відбувається паралельно з виборчим циклом у США, де питання війни стає визначальним фактором для багатьох штатів — особливо серед робітничого класу “Ржавого пояса”, який скептично сприймає витрати на закордон.

Водночас, європейські колеги Трампа — насамперед у парламентських колах Франції, Італії, Німеччини — розповідають у коментарях FT, Le Monde, Süddeutsche Zeitung про “дивну мішанину заяв” команди Трампа. Вона змінюється від жорсткого ультимативного тону (“жодних нових грошей без реформ”) до нав’язування ідеї “примусового миру” на умовах Москви.

Франція загострила риторику після візиту кількох впливових республіканців до Європи, де вони поширювали меседжі про “легітимну стурбованість” Заходу через ризики “перевитрати на український фронт”. За словами одного з французьких дипломатів, Трамп “може бути примхливим у міжнародних справах і здатен змінити позицію буквально за одну ніч”.

Після заяви Парижа Лондон, Берлін, Вільнюс та Варшава одразу відреагували закликами до консолідації незалежного військового й технологічного потенціалу. Канцлер Німеччини Олаф Шольц у ексклюзивному коментарі DW підкреслив: “Потрібно готуватися до ситуації, коли європейці самостійно фінансуватимуть оборону”. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прямо вказав: “Трамп може зруйнувати консенсус ЄС і НАТО щодо України”.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг зібрав позачергову онлайн-нараду, на якій країни-члени Альянсу підтвердили намір виконувати зобов’язання щодо підтримки Києва навіть у разі зміни адміністрації США. “Ми не можемо дозволити собі слабкість: агресор лише чекає тріщини у нашій єдності”, — наголосив він.

США лишаються найбільшим донором України: станом на літо 2025 року Київ отримав понад 175 млрд доларів прямих і непрямих ресурсів з Вашингтона (з них 49 млрд — суто військова допомога). Основні поставки — HIMARS, Abrams, Bradley, Patriot, Javelin, багатоцільові дрони, системи протиповітряної оборони, розвідка, інструкторська й кібердопомога.

Для України критично важливо, щоб цей потік не лише зберігався, а й нарощувався, оскільки Росія модернізує агресію щороку. Франція відзначає, що навіть “символічне” скорочення американської підтримки призведе до “континентальної катастрофи”, адже в Європі немає потужностей для миттєвого заміщення обсягів американських озброєнь.

Практично, різка зміна позиції Трампа може мати декілька проявів:

• замороження або різке скорочення військової, фінансової, гуманітарної допомоги Києву;
• блокування нових пакетів у Конгресі (де республіканці отримали додаткові голоси після проміжних виборів);
• оцінка актуальності союзницьких зобов’язань по 5-ій статті НАТО для окремих членів, яких Трамп вже обіцяв “захищати лише, якщо вони платять частку бюджету Альянсу”;
• переміщення фокусу зовнішньої політики з європейського театру на Тихоокеанський регіон — на тлі активізації Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Такі зміни створюють ризики для всього трансатлантичного простору. У Парижі та Брюсселі обговорюють сценарій, коли, у разі зниження американського впливу, Франція і Німеччина почнуть збільшувати потужності власного військово-промислового комплексу, а країни Балтії та Польща — розгортають власні системи ПРО.

Російська дипломатія активно використовує новий тренд у США на свою користь. Українська розвідка (ГУР МО) повідомляє про різке зростання дезінформації щодо “готовності Заходу зрадити Україну”, а російські державні медіа поширюють меседжі “Трамп врятує Росію від поразки”. Кілька московських експертів уже заявили, що “після листопада 2024 року все зміниться на наш користь”.

Однак частина аналітиків вказує: Москва ризикує переоцінити вплив особи Трампа на реально діючі урядові структури США, включно з Пентагоном, Держдепом та аналітичним ядром американського оборонного істеблішменту, які виступають за стабільність допомоги Києву, попри зміну політичного керівництва.

Офіційний Київ відреагував публічно спокійно, але за лаштунками дипломатія перейшла в надзвичайний режим. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба провів кілька “конфіденційних” перемовин з представниками Білого дому та ключових республіканців, наполягаючи: скорочення допомоги — це не американський, а глобальний ризик.

У Верховній Раді лунають заклики до стрімкої інтеграції у європейську оборонну систему. Вища військово-політична керівниця України наголошує на незворотності реформи сил ТРО, підвищенні локального виробництва безпілотників, коригованих снарядів і створенні спільного європейського ППО.

На народному рівні засоби масової інформації попереджають: зміна політики США може скоротити постачання зброї вже за 2-3 місяці. Виявилися й настрої у суспільстві — понад 73 % українців (опитування КМІС, червень 2025) вважають: “Європі слід брати більше відповідальності за безпеку, навіть якщо США скоротять участь”.

Без США європейське лідерство у підтримці Києва потребує принципово нового рівня інтеграції. Йдеться про:

• Прискорене створення європейського оборонного фонду (EDF) з компенсацією витрат країнам-донерам;
• Централізоване замовлення озброєнь для Укpaїни (єдиний каталог наступальних і оборонних систем);
• Вступ України до НАТО за скороченою процедурою чи укладання “гарантій безпеки” за ізраїльською моделлю;
• Розгортання нових полігонів для навчання українських військових у Польщі, Німеччині, Франції;
• Спільний аудит санкцій проти Росії та їх жорсткіше застосування (зменшення “сірих зон” для обходу енергетичних і фінансових обмежень);
• Інтенсифікація інформаційної співпраці та посилення медіа-опору російським кампаніям впливу.

Окрема увага — посиленню оборонної індустрії Європи як за рахунок масштабних контрактів із українськими виробниками, так і залучення стартапів у сфері БПЛА, електронної війни та розвідки. Це дозволить створити стійкий “євроатлантичний щит” навіть за потенційної турбулентності трансатлантичного партнерства.

Деякі експерти вказують — “різка зміна” може бути лише переговорами під час виборчої кампанії. Трамп хоче показати базі прихильників, що він “відстоює інтереси Америки”, але у разі перемоги не готовий відмовитися від зобов’язань Альянсу.

Проте, у коридорах Білого дому є занепокоєння: Трамп вже кілька разів закликав аудиторію “шукати вигоду у перемовинах з Путіним”, натякаючи на можливість “віддати Україні лише частину зброї й фінансів”, щоб змусити Київ сісти за стіл під загрозою відсутності підтримки.

Активізація Трампа не пройшла повз увагу й інших світових гравців. У Пекіні анонімні інсайдери часопису Global Times заявили: “Будь-яке охолодження відносин США з Україною відкриває додаткові можливості для Китаю просувати ініціативи закупівель зерна, інвестицій у чорноморські порти та дипломатичне посередництво”.

Туреччина, у коментарях газети Hurriyet, поскаржилась: різка зміна у Вашингтоні може підірвати баланс сил у Чорному морі, а британський МЗС підкреслив: “Лондон і надалі залишиться найближчим партнером України, незалежно від політичних флуктуацій за океаном”.

Провідні світові інститути — Атлантична рада, RAND, Центр Карнегі — у публікаціях The Guardian, Politico, The Atlantic прогнозують: у випадку послаблення США Європа пройде “шокову мобілізацію”, що радикально змінить баланс сил. В результаті можуть сформуватися нові регіональні альянси та посилитися угода в межах “Тримор’я”, Балтійського об’єднання і скандинавського блоку.

Аналітики Carnegie Europe, зокрема, наголошують — сьогодні вирішується доля “єдиної Західної цивілізації як фактора глобальної стійкості перед диктаторськими викликами”. У разі остаточної зміни позиції США, питання автономізації Європи у безпекових питаннях стане неминучим.

Новий сигнал із Парижа остаточно знімає ілюзії: Захід стоїть перед фундаментальним вибором — або зберегти союзницьку єдність і лідерство, або зіткнутися з ефектом “доміно” по всьому континенту. Історія не чекає — тому кожне рішення у Вашингтоні чи Брюсселі тепер відгукується на лінії фронту під Костянтинівкою, у кабінетах Парижа і навіть в промзонах Берліна.

Україна готується боротися за кожен день незалежності. Європі, можливо, варто готуватись до нової епохи — епохи без американського «запасного парашута». Від рішучості найближчих місяців залежатиме доля не лише країни, а й майбутнє світової демократії.

1. https://news.online.ua/en/france-announced-a-sharp-change-in-trumps-position-on-ukraine-895452/ 2. https://www.ft.com/content/3faebc96-8cdb-4cb5-88e2-b7ff8b3a65eb 3. https://www.reuters.com/world/europe/france-says-trump-could-shake-support-ukraine-if-he-wins-2024-07-26/ 4. https://www.lemonde.fr/en/international/article/2025/07/26/macron-convenes-security-council-over-trump-ukraine-stance_6202876_6.html 5. https://www.dw.com/en/germany-braces-for-shifts-in-us-ukraine-policy/a-66811234 6. https://english.alarabiya.net/News/world/2025/07/26/NATO-allies-warn-of-risk-as-Trump-reverses-Ukraine-policy 7. https://www.politico.eu/article/ukraine-us-aid-trump-policy-europe-nato-divided-2025/

• Трамп різко змінив політику щодо України: нова риторика — передвісник миру чи відмивання рук?
• Трамп змінює курс: Чому програш РФу війні — новий пріоритет для США
• Дрони знеструмили РФ: атаки України змусили Кремль захлинути світ сирою нафтою. Що це змінює для ринку?