Їхав на великій швидкості, стискаючи кермо. По дорозі чоловік на ходу вигадував виправдання. Проблеми на роботі? Термінова нарада? Захопився роботою й не помітив, як минув час? Може, аварія на трасі? За останній рік, із появою коханки, він навчився брехати віртуозно

Чоловік всю ніч провів у коханки. Молода дівчина жила на околиці міста, і дорога до її дому займала більше двох годин, а якщо потрапляв у затори — то й усі три. Але він любив ці дні. Там можна було забути про дім, про дружину, яка з роками постаріла й погладшала, про побутові проблеми, рахунки, претензії й вічні розмови «нам треба поговорити».

У коханки все було інакше — сміх, легкість, захоплені погляди. Вона була молодша за нього на двадцять років і дивилася на нього так, як дружина вже давно не дивилася.

Тієї ночі вони були надто зайняті своїми любовними справами. Коли чоловік нарешті подивився на годинник, серце впало — майже четверта ранку. Він різко підхопився й почав поспіхом одягатися.

— Може, залишишся? — протягнула коханка, ліниво підтягуючи до себе простирадло.

— Не можу. Дома дружина.

— Але ж ти все одно її не любиш. Навіщо так поспішати додому?

Чоловік уже майже не чув її слів. У голові ввімкнулася тривога. Він схопив ключі від машини й майже бігом вилетів на вулицю.

Їхав на великій швидкості, стискаючи кермо. По дорозі чоловік на ходу вигадував виправдання. Проблеми на роботі? Термінова нарада? Захопився роботою й не помітив, як минув час? Може, аварія на трасі? За останній рік, із появою коханки, він навчився брехати віртуозно — легко, впевнено, без тремтіння в голосі.

Коли він під’їхав до дому, небо вже починало світліти. Він швидко зайшов у під’їзд, намагаючись не шуміти. Куртку кинув на стілець, взуття зняв у коридорі. У квартирі стояла дивна, гнітюча тиша.

Він насторожився. У домі щось сталося.

Двері їхньої спальні були прочинені. Дивно — дружина завжди закривала їх на ніч. Повільно, майже не дихаючи, він зазирнув у кімнату… і завмер. На ліжку дружина…

Ліжко було акуратно застелене. Жодних зім’ятих простирадл, жодної подушки з її запахом. У самому центрі лежала записка.

Руки затремтіли, коли він взяв її.

«Я давно все знаю. Я терпіла, бо любила. Але я втомилася. Не дзвони й не шукай мене. Мій адвокат зв’яжеться з тобою».

Більше нічого. Ні сліз, ні докорів.

У паніці він кинувся до сейфа, вбудованого у шафу. Набрав код — руки погано слухалися. Дверцята відчинилася.

Сейф був порожній.

Усі його заощадження — більше мільйона — зникли. Документи, готівка, навіть запасні банківські картки. Все.

Він опустився на край ліжка, не вірячи у те, що відбувається. У цей момент до нього дійшло найстрашніше: дружина не просто пішла. Вона все спланувала.

І вперше за багато років він зрозумів — ця ніч у коханки обійшлася йому надто дорого.

Навігація по запису